Пий кров поки що Україна,
Бо вурдалак поснідать хтів.
Понесла честь і страх людина
У жертву на вівтар катів.
Чому потрібно розум мати,
Коли стяги блищать в очах?
(Комусь блищать свої зарплати,
Маєтки з яхтами в степах)
Нап’ється крові гад на разі.
Зміюка снідать почала...
Ще й відчайдухи у звитязі
Приносять їй свої тіла.
Пий кров поки що Україна.
Бо скоро будеш вже й не ти.
Не станеш, точно, на коліна.
Бо вже не буде чим і йти.
Так архітектор вже безрукий,
А швець сліпий й безокий став.
Й обсмажений на свято Злуки
Той східно-західний анклав.
Куди поділась мудрість діда
І цінність матері в дітей?
Один у одного огиду
Помножують проміж людей.
Пий кров та добре напивайся.
Давненько крови не пила.
Молись собі й не сподівайся,
Що злом здобудеш шлях від зла.
А я притиснуся без зброї
Чолом до скла, та й відділюсь
Від бруду й ґвалту. Дорогої
Свободи братської нап’юсь.
Хтось скаже, що добро беззбройне
Себе не зможе захистить,
Це той, що вже біду накоїв
І буцім праведності вчить...
2014