Особисто генерал
Став перевіряти
Як живе окрема рота
І її солдати.
Все пронишпорив в казармі
Від ряду до ряду -
Нема за що причепитись
До "лічного" складу...
Але ж таки генерал,
Не який-ся там,
Треба ж таки причепитись
І знайти бедлам.
Він підходить до вікна,
Руку прикладає
До скляної шибки й хитро:
-Що не продуває?
Скажуть: "шибка продуває",
Всім завдам тріпні,
Що в казармі утворились
Протяги страшні!
А якщо "не продуває",
То тріпні завдам,
Що в казармі спертий запах -
Так і сяк бедлам!
І тут раптом вибігає
До того вікна
На виручку командиру
Ротний старшина:
-Товаришу, батя,
Смію докладати,
Оцю шибку, іще вчора,
Помили солдати...
Заклеїли усі діри
Щоб не продувало,
Відновили всі кватирки,
Щоб дух фільтрувало.
Тож до шибки класти руку
Не проблематично.
Є проблеми ще крутіші,
Як армія - вічні!
Ось до мої ви фуражки
Руку приложіть -
Там і вітер блудний дує,
І запах разить.